1990-1994 – навчання у Московському вищому загально-військовому командному училищі ім. ВР РСФСР, служив за контрактом на Далекому Сході, 1999 – прийняв українське громадянство, переїхав до України, у 2003 - стажувався у поліцейській академії ім.Хосні Мубарака (Єгипет). 2004-2005, 2006-2007– перебував у складі миротворчої місії сил ООН у Косові, 2007 - вийшов на пенсію, у травні 2014 - призначений командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Миротворець”, з 2014 - народний депутат, “Народний Фронт”.
Народився в Дніпродзержинську, освіта: Дніпропетровський університет, економіст. 1995-2006 – займався бізнесом у сферах: будівництво, торгівля, реклама, 2002 – Австралійський університет ім.Маккворі, магістр ділового адміністрування, старший лейтенант запасу ЗСУ, з 2007 – керівник ГО «Дніпродзержинська Правозахисна Спілка», 2008 - друге місце на позачергових виборах мера Дніпродзержинська, з грудня 2014 - народний депутат, заступник Голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Освіта - Національний університет ім.Т.Шевченка, юрист, адвокат, з 2007 - працює юристом, адвокатом, власна юридична, з 2015 - начальник моніторингу патрульної поліції Національної поліції України, згодом - заступник начальника, а з 2016 - перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Народився у Дніпропетровську. 1997-2000 - президент (власник) концерну “Орлан”, 1997 - голова Ради підприємців України, 1998 - радник президента Кучми, 2002-2005 - віце-президент Євразійського єврейського конгресу, 2005-2007 - голова Запорізької ОДА, 2007-2008 - голова Національного агентства з питань підготовки та проведення Євро-2012, 2008-2011 - президент Автомобільної Федерації України, народний депутат ІV скликання, автогонщик, майстер спорту, призер чемпіонатів Європи і СРСР.
Освіта - Київський міжнародний університет, факультет міжнародних відносин (2005), 2010 - на конкурсній основі виграв стипендію імені Фулбрайта на навчання в США, 2013 - здобув ступінь магістра державної політики (public policy) в Університеті Мериленду, США, 2014 - закінчив літню школу в Університеті Тарту (Естонія) за темою “Перспективи демократизації та європеїзації України: уроки Балтійських країн”. Громадський активіст та менеджер проектів, автор дослідження “Вимірювання ефективності програм у сфері безпеки руху в США, ЄС та Україні”, автор пілотного проекту “Безпека дорожнього руху для патрульних поліцейських“, засновник громадської організації Vision Zero, громадський активіст, співзасновник "Асоціації велосипедистів Києва". З вересня 2017 - працює у команді підтримки реформ у Мінінфраструктури.
Народився у Дніпропетровську, освіта - після трьох курсів навчання на факультеті систем і ЗМІ Дніпропетровського держуніверситету перевівся в Інститут журналістики Київського Національного університету ім. Шевченка, який і закінчив. Працював журналістом на телеканалах СТБ, ICTV, 1+1, Тоніс, Інтер, був шеф-редактором і ведучим новин телеканалу "Тоніс", на "Інтері" вів програму журналістських розслідувань "Агенти впливу", був ведучим програм «Знак Оклику», «Знак Оклику. Щодня» та «Особливий формат» на каналі ТВі, 2013-2015 - генеральний директор ТВі. Має досвід репортерської роботи у висвітленні військових конфліктів у гарячих точках: Балкани, Кавказ, Ізраїль, Ірак, лауреат премії Нацради з питань ТБ та радіомовлення «Телетріумф» за 2001 у номінації «Найкращий репортер», з 2015 - директор Департаменту комунікацій МВС України.
Український кримськотатарський політик, з 2008 - заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, голова Бахчисарайського регіонального меджлісу, депутат Бахчисарайської районної ради, 29 січня 2015 було затримано представниками силових структур російської окупаційної влади, 11 вересня 2017 Верховний суд анексованого Криму засудив до 8 років колонії суворого режиму, 25 жовтня 2017 Чийгоз разом з іншим кримськотатарським політв'язнем Ільмі Умеровим були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання.
1980 - Андижанський медичний інститут за спеціальністю «Лікувальна справа», 1981 - 1984 - лікар в медичному об'єднанні міста Маргілан, переїхав до Краснодарського краю, працював лікарем-анестезіологом-реаніматологом в ЦРЛ Кримська. 1988 - повертається у Бахчисарай, 1994 - депутат ВР АРК, 1994-1997 - віце-прем'єр Уряду Криму, 1997 - заступник голови Ради Міністрів АРК, 2002 - 2005 - заступник Голови ВР АРК, 2005-2014 - голова Бахчисарайської РДА, після протизаконного переходу Криму під юрисдикцію Росії певний час продовжував виконувати обов'язки голови РДА, 19 серпня 2014 написав заяву на звільнення за власним бажанням, у 2016 Меджліс кримськотатарського народу заявив про затримання Умерова співробітниками ФСБ РФ в Криму, згодом російський суд в Криму засудив до 2 років колонії-поселення, а також на 2 роки заборонив здійснення публічної діяльності, 25 жовтня 2017 Умеров разом з політв'язнем Ахтемом Чийгозом були видані Туреччині та звільнені від відбування покарання.
Відео-цитати та фото найцікавіших епізодів програми.